понеділок, 22 грудня 2014 р.

Конспекти уроків з хімії 11 клас

Тема: Нафта. Склад, властивості нафти.
Мета: З’ясувати склад і особливості одного з природних джерел вуглеводнів – нафти, ознайомити учнів з основними процесами видобутку з нафти вуглеводнів, необхідних у народному господарстві; розвивати логічне мислення, пізнавальний інтерес; виховувати бережливе ставлення до природи.
Обладнання: зразки нафти, колба з водою.
Тип уроку: Ділова гра « Круглий стіл».
Базові поняття: Нафта, корисні копалини, оліїста рідина.
ХІД УРОКУ
І.Організаційний момент
ІІ.Перевірка домашнього завдання
ІІІ.Актуалізація опорних знань
Бесіда
1.Який склад нафти?                                                                                
  2.Опишіть фізичні властивості нафти.                                          


IV.Мотивація навчальної діяльності                                                           
  Учитель повідомляє тему та мету уроку.                                                 
  V.Вивчення нового матеріалу  
                                                                  
   За круглим столом збираються учні: хімік, геолог, географ, еколог.                                          Виступи учасників круглого столу

Хімік. Нафта – масляниста рідина темно-бурого або майже чорного кольору з характерним запахом. Капнемо крапельку нафти у воду. Ви бачите, нафта плаває на поверхні води,  практично нерозчинна у ній. 
                                          
За складом нафта – складна суміш вуглеводнів різної молекулярної маси, головним чином рідких. Звичайно ці вуглеводні парафінові, ароматичні, циклоалкани. Крім вуглеводнів нафта містить оксиген-, сульфур- і нітрогенвмісні сполуки
               
                                
            
Залежно від переважного вмісту вуглеводнів, того чи іншого класу в нафтовій фракції, розрізняють такі основні види нафти:
 -метанова нафта;
-нафтенова нафта;
-змішана нафта.
Також нафту класифікують за фізичними властивостями:
-легка нафта (густина 0,9г/мл)
-важка нафта ( густина більша за 0,9г/мл)
Геолог.Питання про вихідну речовину, з якої утворилася нафта,про процеси нафтоутворення та формування нафти в концентровані поклади,а окремих покладів – у родовища дотепер ще не є остаточно з’ясованим. Існує ряд думок про походження нафти:
1.Органічна теорія
Згідно з цією теорією, нафта утворилася із залишків морських організмів і рослин, що осідали протягом мільйонів років на морське дно.
2.Неорганічна теорія
Автором цієї теорії є Д.І.Менделєєв, відповідно до цієї теорії, нафта могла утворитися з карбідів металів, що знаходилися в надрах Землі, і води, яка просочилася туди.
3.Космічна теорія
За цією теорією, нафта могла утворитися з водню і вуглецю при формуванні нашої планети.
Географ.Основні родовища  зосереджені в Україні у Дніпрово –Донецькому, Прикарпатському, Кримському регіонах. Розвідка нафти в Дніпрово- Донецькому регіоні проводилась в 30-ті роки XX ст., а розробка після Другої світової війни. Найбільша глибина покладу нафтових горизонтів становить близько 5 тис. метрів. Це основний на сьогоднішній день район видобутку нафти в Україні. Важливими в цьому регіоні нафтовими копальнями є: Леляовське, Радгенківське, Каганевське.                                                                                     У Прикарпатському регіоні поклади нафти стали видобувати в примітивний спосіб ще в XIX ст., а промисловим- у другій половині XIX ст. Нафта й газ тут залягають на глибині не більше 150-3000 м. Найбільші родовища в цьому регіоні: Битковсько-Бабчинське, Домінське.                                                                                          Приморсько-Кримський регіон охоплює територію півострова та прилеглої до нього акваторії Чорного моря. У цьому районі залягає 3% нафти від загальної кількості в Україні.
Еколог.Життя людини пов’язане з горінням пальних об’єктів у побуті й промисловості. І, як ми знаємо, все це приводить до забруднення навколишнього середовища. Збільшення кількості вуглекислого газу за рахунок згоряння пальних речовин може призвести й вже призводить до підвищення температури на Землі та в зв’язку з цим – до зміни клімату. Під час горіння зменшується кількість кисню в атмосфері. За підрахунками вчених, якщо так продовжуватиметься, то через 150 років рівень кисню знизиться до критичного. Ми пропонуємо:
-         ощадливо використовувати енергію;
-         витягувати з пального сірку;
-         використовувати альтернативні джерела енергії.    


                   






   
VI.Узагальнення та систематизація знань
     Робота з таблицею «Нафта»
Що я знав (знала) з книжок, TV, інтернет- джерел
Що дізнався (дізналася), на уроці
Про що хочу дізнатися



VII.Домашнє завдання
     § 8 ( с.42), № 8 (с.48), скласти кросворд « Нафта»

VIII.Підсумок уроку







Тема: Явище ізомерії
Мета: Пояснити учням явище ізомерії; ознайомити з міжнародною номенклатурою назв органічних сполук;розвивати вміння складати структурні формули за назвами речовин і давати назви речовинам у відповідності до їх структурних формул;
           виховувати уважність
Обладнання й матеріали: Набори для виготовлення моделей органічних речовин, демонстраційний матеріал з формулами органічних сполук, моделі молекул метану, етану
Базові поняття і терміни: Ізомерія, ізомери, структурні формули, номенклатура UIPAK, замісники
Тип уроку Комбінований

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
1.    Назвіть основні положення теорії хімічної будови    О.М. Бутлерова.
2.    Як слід розуміти послідовність сполучення атомів у молекулі?
3.    Назвіть приклади, які характеризують взаємний вплив атомів у молекулі.
4.    Яка формула дає більше інформації про молекулу органічної речовини – молекулярна чи структурна? Відповідь поясніть.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1.    Явище ізомерії
Розповідь учителя
Префікс ізо- означає «однаковий». Ізомери мають однаковий склад, але різну будову.
Ізомерія – це явище, при якому речовини однакового складу мають різну просторову будову і, відповідно, властивості.
Розберемо це явище на прикладах. Перший представник алканів – метан (СН4). Структурна формула:

 ‌‌Виходячи  з валентності Карбону і Гідрогену, атоми у цій молекулі не можуть бути розташовані по іншому, тобто ізомерів у метану немає.
Розглянемо етан:

Як би ми не повертали молекулу, нового розташування атомів у молекулі не виходить. Просто повертаючи модель молекули у просторі, не можна домогтися різної будови.
Розглянемо пропан. Розглядається таке явище, як вигини ланцюга. Ординарні зв’язки забезпечують вільне обертання атомів Карбону один відносно одного:
СН3 – СН2 – СН3       СН3 – СН2
                                               ‌
                                               СН3
Згинаючи карбоновий ланцюг, нічого нового не одержимо (можна провести аналогію з намистом)
Розглянемо будову бутану.
Робота з електронним підручником «Органічна хімія» § 3
2.    Назви ізомерів
Щоб дати назву ізомеру треба:
- Виділити ланцюг з найбільшою кількістю атомів Карбону – головний ланцюг, порахувати в ньому кількість атомів Карбону; відповідна назва вуглеводню буде основою назви ізомеру;
- Визначити, до якого за рахунком атома Карбону прикріплений замісник. Це значення буде записане цифрою на початку назви;
- Визначити назву замісника за числом атома Карбону в ньому

                                                                                  
В головному ланцюгу чотири атоми Карбону, отже, кінець назви – бутан. До другого атома Карбону прикріплений замісник (в ньому один атом Карбону), таким чином, назва цієї сполуки –
2-метилбутан.
Нумерацію атомів Карбону потрібно починати з того кінця, до якого ближче розгалуження.
Головний ланцюг не обов’язково прямий, можливий вигин головного ланцюга.
Замісник не може бути прикріплений до кінця ланцюга, це буде тільки загин ланцюга.
3.    Складання структурних формул речовин за їхніми назвами
Розповідь учителя
Складемо структурну формулу речовини з назвою 2,3-диметилпентан. Закінчення назви – пентан, отже, в головному ланцюгу 5 атомів Карбону:
С – С – С – С – С
Частка ди вказує, що в молекулі є два замісники (в даному випадку це метил СН3) біля другого і третього атомів Карбону. Структурна формула:
СН3 – СН – СН – СН2 – СН3
           ‌‌‌׀         ׀
           СН3   СН3
V. Закріплення і узагальнення знань
Бесіда
1.    Дайте визначення ізомерів.
2.    У чому полягає причина ізомерії?
Завдання
1.    Скласти формули речовин: 2,2-диметилбутан, 3,3,4-триметилгексан, 3-етил-2-метил-4-пропілгептан.
2.    Гра «Атракціон». Пропонується молекулярна формула речовини складу С7Н16. Переможе той, хто складе найбільшу кількість структурних формул цієї речовини та дасть їм назви за сучасною номенклатурою.
VІ. Домашнє завдання
§ 1(с. 5-6)
Завдання:
1.    Напишіть структурні формули 2,4,4-триметилгексану, 2,2-диметилпропану, 2,2,3-триметилпентану (початковий та середній рівень);
2.    Складіть структурні формули всіх ізомерів складу С6Н14. Назвіть ізомери.
VІІ. Підсумок уроку

Використання інтерактивних методов на уроках хімії



ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НА УРОКАХ ХІМІЇ

ЗМІСТ

Вступ
1 Суть інтерактивних методів
2 Використання інтерактивних методів на уроках хімії
2.1 Використання інтерактивних методів на уроках хімії у 7 класі
2.2 Використання інтерактивних методів на уроках хімії у 8 класі
2.3 Використання інтерактивних методів на уроках хімії у 9 класі
Висновки
Список використаної літератури

ВСТУП

В основних напрямках реформи загальноосвітньої та професійної школи поставлено важливе завдання – давати підростаючому поколінню глибокі та міцні знання основ наук, розвивати вміння та навички, застосовувати їх на практиці. Профільне навчання є сучасною проблемою середньої освіти. У сучасних умовах розвитку суспільства знання про речовини залишаються одними з основних складників змісту хімічної освіти, проте вони визнаються потрібними не самі по собі, а для розв'язування важливих життєвих проблем особистості. Засвоєння знань пов'язується передусім зі здатністю учня свідомо використовувати їх у повсякденному житті. Саме тому, складаючи урок, учителеві необхідно передбачити повний цикл пізнавальних дій учнів від первинного сприйняття об'єктів пізнання, логічного осмислення знань про них до закріплення знань та вмінь, їх застосування, встановлення зв'язків з раніше засвоєними знаннями з різних предметів. Робота вчителя – це постійний пошук. Саме тому з багатьох методів і прийомів, форм і засобів навчання потрібно вибирати найбільш ефективні для кожного класу. На уроках хімії в учнів розвиваються здібності до хімії, формуються специфічні вміння, стійкий інтерес до профільних предметів, що створює основу для свідомого вибору професії, пов'язаної з використанням хімічних знань. Викладання хімії в школі підпорядковується загальній меті сучасної школи й формуванню наукового світогляду учнів, вихованню моральності й гуманістичних поглядів, готовності до праці.
Щоб досягнути цієї мети, готуючись до уроку, учителю потрібно планувати використання різноманітних форм і методів навчальної діяльності учнів:
- створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі всього класу;
- стимулювання учнів до висловлювань;
- використання різних способів виконання завдань;
- моделювання життєвих ситуацій;
- створення педагогічних ситуацій спілкування, обміну думками, які дозволяють кожному учневі проявити ініціативу, самостійність, винахідливість у способах роботи;
- створення ситуацій взаємного навчання;
- застосування дидактичних ігор, інтерактивного спілкування, рольових ігор;
- стимулювання самостійної діяльності учнів;
- передбачення роботи учнів з підручником, додатковою літературою виконання дослідів, ведення спостережень;
- створення ситуацій для застосування учнями здобутих знань у їх життєдіяльності.
Усі вищевказані форми роботи можна віднести до інтерактивних методів навчання, які допомагають зробити учня активним учасником навчального процесу, бо його робота має результат.
Не одне покоління викладачів і вчених ставило питання про те, яким має бути урок, як його провести й організувати, щоб одержати максимальну віддачу. Наприкінці 50-х років XX ст. академік А.М. Несміянов висловив думку, яка до сьогодні залишається актуального: «Загальний недолік середньої та вищої освіти – недолік не мимовільний, у ньому винні ми всі, це прагнення дати учню якомога більший обсяг знань без належної турботи про якість цих знань. Одночасно власне обсяг цих знань має нульову цінність. Головне значення і в житті, і в науці має їх застосування. Ми ж переважно піклуємося про обсяг знань, а не про вміння їх використовувати. Будь-яка освіта середня, вища має розглядатися не як певний накопичувач знань, що дає можливість збирати знання, а як тренування мозку. Тренування мозку й у середній, і у вищій школі має бути посиленим. Якщо мозок тренований, то знання закріплюються легко, майже автоматично».

1 СУТЬ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ

Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де й учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.
Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності в громадянському суспільстві й демократичній правовій державі на заняттях з будь-якого предмета шкільної програми. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду.
О.І. Пометун та Л.В. Пироженко запропонували розподіл інтерактивних технологій на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:
- інтерактивні технології кооперативного навчання;
- інтерактивні технології колективно-групового навчання;
- технології опрацювання дискусійних питань.
До інтерактивних технологій кооперативного навчання належать парна і групова робота на уроках застосування знань, умінь та навичок:
- робота в парах;
- ротаційні трійки;
- два – чотири – всі разом;
- карусель;
- робота в малих групах;
- акваріум.
До інтерактивних технологій колективно-групового навчання належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу:
- обговорення проблеми в загальному колі;
- мікрофон;
- мозковий штурм;
- навчаючи – учусь;
- ажурна пилка;
- аналіз ситуації;
- розв'язання проблем;
- дерево рішень.
До інтерактивних технологій ситуативного моделювання належать інтерактивні технології, які передбачають навчання у грі:
- симуляції, або імітаційні ігри;
- спрощене судове слухання;
- громадські слухання;
- розігрування ситуації за ролями;
- сніжний ком.
До інтерактивних технологій опрацювання дискусійних питань належать інтерактивні технології, які передбачають навчання під час дискусії, що є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання:
- метод прес;
- займи позицію;
- безперервна шкала думок;
- дискусія;
- дискусія в стилі телевізійного ток-шоу;
- оцінювальна дискусія;
- дебати.
Використання цих форм і методів навчання дає різні результати. Але всі вони спрямовані на підвищення ефективності навчального процесу, високого інтелектуального розвитку учнів, оволодіння ними навичками саморозвитку особистості, що наразі є найважливішим у навчанні.
Активний режим навчання сьогодні є найбільш бажаним і виправданим для сучасних учнів. Щоб бути ефективним сьогодні, колений учитель має використовувати різні форми роботи: кооперативне навчання з усіма технологіями роботи в групах, проекти, дебати та інші види дискусій, експериментальні вправи, моделювання, соціологічні дослідження тощо.
Інтеракція – це не тільки урізноманітнення навчання, хоча навчання може бути надзвичайно цікавим, привабливим та ефективним. Теорія та практика доводять, що саме ІН дозволяє створювати навчальні ситуації, які потребують від учнів не менш (а інколи й більш) важкої зосередженої праці, ніж традиційне навчання.
ІН дає можливість максимально досягнути мети допрофільного навчання. Активні дії учнів уже завершені, й учень розмірковує про спосіб їхнього використання, про результати діяльності, про можливість подальшого застосування отриманих знань і навичок. Усе це можливо досягти за однієї умови – відданої праці педагога, постійної співпраці вчителя й учня.
Можна згадати видатного українського педагога В.О. Сухомлинського: «Дать детям радость труда, радость успеха в учении, пробудить в их сердцах чувство гордости, чувство собственного достоинства – это первая заповедь воспитания и обучения».
Сьогодні дуже багато написано про різні методи інтерактивного навчання, різні форми їх проведення. Але кожен учитель повинен дуже уважно, дуже ретельно вивчити їх, розробити свої методики, свої форми організації роботи на уроці. Підготовка до інтерактивного уроку має бути дуже ретельною, відповідальною. Тільки тоді це дасть ті результати, яких прагне вчитель і його учні.

2 ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НА УРОКАХ ХІМІЇ

2.1 Використання інтерактивних методів на уроках хімії у 7 класі

Під час вивчення теми «Горіння і повільне окиснення. Умови виникнення і припинення горіння. Повітря, його склад. Охорона повітря від забруднень» використовується дидактична гра «Хімічне доміно»
Дидактична гра «Хімічне доміно». Для цієї гри необхідно заготовити картки, на яких є дві частини: верхня і нижня. У верхній частині вказано відповідь (частіше це одне-два слова або формула), у кожній частині – наступне запитання. Картки роздаються всім учням. Починає гру той учень, у якого верхня частина вільна, закінчує – той, у кого нижня частина вільна.
- Умовний запис хімічної реакції з допомогою хімічних формул і знаків...
Хімічні рівняння.
- Найменша частина речовини, яка зберігає її хімічні властивості...
Молекула.
- Речовини, що складаються з атомів одного хімічного елемента...
Прості.
- Одиниця вимірювання кількості речовини...
Моль.
- Одиниця вимірювання молярної маси...
г / моль.
- Речовини, що складаються з атомів різних хімічних елементів…
Складні.
- Із кількох атомів складається молекула кисню?
Двох.
- Кисень – це проста чи складна речовина?
Проста.
- Як називаються продукти реакції окиснення?
Оксиди.
- Яким способом одержують кисень у промисловості?
- Виділенням з рідкого повітря.
- Найпоширенішим елементом на Землі є...
Оксиген.
- Прості речовини поділяють на дві групи:...
Метали та неметали.
- Кисень збирають двома способами:...
Витісненням повітря і води.
- Реакції, під час яких лише з однієї речовини утворюються дві або більше речовин, називаються реакціями...
Розкладу.,
- Реакції, під час яких з двох або більше речовин утворюється лише одна, називаються реакціями...
Сполучення.
- Хімічна реакція, що супроводжується виділенням тепла і світла, називається реакцією...
Горіння.
- Хімічна формула простої речовини кисню...
О2
- Відносна молекулярна маса кисню...
32.
- Молярна маса кисню...
32 г / моль.
- Валентність Оксигену дорівнює...
Двом.
- Речовини, які змінюють швидкість реакції, але не входять до складу її продуктів, називаються...
Каталізатори.
Як довести, що в колбі знаходиться кисень?
Кисень підтримує горіння. Тліюча скіпка спалахує.
- Взаємодія речовин з киснем належить до реакцій...
Окиснення.
- У лабораторії кисень можна одержати з таких речовин:...
Калій перманганат, гідроген пероксид.
- Здатність атомів з'єднуватися з певним числом атомів того самого або інших хімічних елементів називається...
Валентність.
- Умовний запис складу речовини з допомогою хімічних символів та індексів називається...
Хімічна формула.
- Число, яке записується перед хімічною формулою і позначає кількість молекул або окремих атомів, називається...
Коефіцієнт.
- Найдрібніша, хімічно неподільна частинка речовини називається...
Атом.
- Сукупність різних речовин, що становить одне фізичне тіло, називається...
Суміш.
- Речовина, що складається з частинок певного виду й має сталі фізичні властивості, називається...
Чиста речовина.
- Явища, під час яких відбувається перетворення одних речовин на інші, називаються...
Хімічними
Сприйняття та осмислення нового матеріалу. Девіз : «Кожен винен за ту шкоду, якої він завдає не лише своїми діями, а й своєю недбалістю чи необачливістю».
«Мозкова атака». На дошці записане рівняння реакції взаємодії речовини з киснем. У результаті цієї реакцій утворюються оксиди. Як ви вважаєте, складні речовини можуть взаємодіяти з киснем? (Навести приклади горіння свічки та природного газу.) Зараз у вас є можливість спробувати скласти рівняння реакцій між складною речовиною та киснем.
Робота біля дошки

СН4 + 2О2 = СО2 + 2Н2О + СО2

Учні доходять висновку, що в результаті взаємодії складних речовин з киснем утворюються оксиди тих хімічних елементів, що входять до складу складної речовини.
Тепер нам треба з'ясувати різницю між реакціями окиснення і горіння. Що між ними спільного, а що відмінного? Яка швидкість кожного процесу?
Учні доходять висновку, що спільне – взаємодія з киснем, утворення оксидів, виділення тепла. Відмінне – горіння відбувається швидко з виділенням тепла і світла, окиснення – повільно,
Ненагріте вугілля не взаємодіє з киснем. Що треба зробити, щоб вугілля загорілось?
Учні доходять висновку, що вугілля треба попередньо розжарити, тобто речовину нагрівають до температури займання та забезпечують доступ кисню.
Дослід. Зараз я запалю дві скіпки. Одну переверну запаленою стороною вниз, а другу – угору. Як ви вважаєте, яка скіпка згорить швидше? Чому?
Учні доходять висновку, що скіпка, перевернута вниз, горить швидше, тому що частина її нагрівається. Дерево займається за температури близько 270° С, вугілля – 350° С.
Після того як протерли машину чому не складають просмалене ганчір'я, а виносять його?
Тому що може статися самозаймання.
5) Що треба зробити, щоб припинити горіння?
а) Залити водою, яка вбирає теплоту від пальних речовин, а водяна пара утруднює доступ кисню.
б) Засипати піском – це утруднює доступ кисню (демонстрація досліду)
в) Вкрити ковдрою – це утруднює доступ кисню.
г) Використати вогнегасник – вуглекислий газ, що виділяється, змішується з рідиною, утворюючи піну, яка перешкоджає доступу кисню.

2.2 Використання інтерактивних методів на уроках хімії у 8 класі

На комбінованому уроці «Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва» учні виконують інтерактивні завдання.
Виконання завдань.
Завдання 1. Вірю – не вірю
Із запропонованих тверджень виберіть правильні.
1. Хімія – це наука, яка вивчає хімічні речовини.
2. Усі хімічні речовини можуть перебувати у складі чистої речовини чи суміші.
3. Суміш є однорідною, якщо компоненти суміші можна побачити неозброєним оком.
4. Прикладами однорідних сумішей є повітря, молоко, газована вода та суміш олії з водою.
5. До неоднорідних сумішей можна віднести кров, ґрунт, дощову воду, суміш піску з водою.
6. Речовина складається з молекул, молекули – з атомів.
7. Атоми складаються з ядра та позитивно зарядженої електронної оболонки.
8. До складу ядра входять протони та нейтрони.
9. Протон має позитивний заряд.
10. Атом у цілому електронейтральний.
11. Йони, на відміну від атомів, мають позитивний або негативний заряд.
12. Найбільш поширеним елементом у Всесвіті є Карбон.
Завдання 2. Виправ помилки
Учням пропонуються речення з помилками. Помилки треба знайти та виправити.
1. Речовина складається з молекул, а ті, у свого чергу, – з протонів. (Атомів)
2. Атом складається з протонів та електронної оболонки. (Ядра)
3. Ядро має негативний заряд, електронна оболонка-позитивний. (Навпаки)
4. Маса нейтрона дорівнює одиниці, заряд – позитивний. (Відсутній)
5. Маса протона також дорівнює одиниці, а заряд – відсутній.(Заряд негативний, маса – відсутня)
6. Найбільш поширеним елементом у Всесвіті є Гелій. (Гідроген)
7. Йони мають негативний заряд. (І позитивний)
8. Найбільш поширеним елементом на землі є Гідроген. (Оксиген)
9. Однакові за будовою протони, з'єднуючись між собою, утворюють хімічний елемент. (Атоми)
10. Заряд ядра атома обумовлюють електрони. (Протони)
Завдання 3. Третій зайвий
1. Сульфур, Нітроген, Кисень. (Сульфур та Нітроген – хімічні елементи, кисень -речовина)
2. Протони, нейтрони, Гідроген. (Протони, нейтрони – нуклони ядра, а Гідроген – хімічний елемент)
3. Оксиген, водень, Гідроген. (Оксиген, Гідроген – хімічні елементи, водень – речовина)
4. Золото, молоко, повітря. (Повітря, молоко – суміші, а золото – речовина)
5. Олія з водою, повітря, бульйон. (Олія з водою, бульйон -неоднорідні суміші, повітря – однорідна суміш)
6. Гелій, Натрій, молоко. (Гелій та Натрій – хімічні елементи,молоко – суміш)
Завдання 4
Прочитати хімічні елементи: S, Na, К, Са, Н, С, О, Р, СІ, Mg, Al, He. Вказати назву хімічних елементів:
І варіант: S, Na, К, Са, Н, С.
ІІ варіант: О, Р, СІ, Mg, Al, He.
(Завдання виконується письмово кожним учнем.)
Завдання 5. Усний диктант
Учитель вказує назву хімічного елемента, а учні піднімають картку з його символом:
Берилій, Оксиген, Флуор, Кальцій, Магній, Фосфор, Аргон, Бор, Калій, Алюміній.
(Завдання виконується в тому випадку, якщо учні підготували картки.)
Мотивація навчальної діяльності. Учитель. Чи любите ви писати листи? Мабуть, так. А що ви вказуєте на конверті? (Прізвище, ім'я, адресу) А навіщо? (Щоб лист дійшов до адресата) Отже, кожна людина має своє прізвище, ім'я, адресу: місто, вулицю, будинок, квартиру.
Чи мають адресу хімічні елементи? Де їх можна знайти, якщо в цьому є потреба? На ці питання ми повинні знайти відповідь сьогодні на уроці.
Оголошення теми та мети уроку….
Урок «Наукове значення періодичного закону» проходить у формі змагання.
I. Організаційний момент
Учитель. Шановні учні! Ми завершуємо вивчення періодичного закону, що об'єднав у цілісну систему всі елементи. Періодична таблиця Д.І. Менделєєва прикрашає кожен хімічний кабінет у школі чи ВНЗ, кожен довідник з фізики або хімії. Відкрита в 1869 p., вона з успіхом застосовується і донині. Як ви думаєте, чому? (Міркування учнів)
Сьогодні ми з'ясуємо значення періодичного закону й тим самим відповімо на запитання, чи може він узагалі колись застаріти, втратити актуальність. Урок наш незвичайний. Ми проведемо змагання між трьома командами, і в дружній суперечці народиться істина. Зараз ви отримаєте різнокольорові картки із символами хімічних елементів, і ми сформуємо команди за кольором карток.
II. Конкурс «Естафета». Учні поділені на дві команди – «Меркурій», «Елементики».
Усі члени команди відповідають кожен на своє запитання і з літер правильних відповідей утворюють слова. Перемагає команда, яка першою записує відповідь (слово) на дошці.
Команда «Меркурій»
У якого елемента 14 нейтронів?
a) Алюміній;
б) Силіцій;
в) Фосфор
Елемент з протонним числом 17 має вищий оксид типу:
а) R2O5;
б) RO3;
в) R2O.
На зовнішньому енергетичному рівні має два електрони елемент з протонним числом:
а) 19;
б) 12;
в) 16.
Розподіл електронів 2, 8, 8, 3 характерний для елемента:
а) Скандію;
б) Бору;
в) Калію.
Будову зовнішнього рівня 3s3p має елемент з протонним числом:
а) 17;
6) 18;
в) 19.
У Калію електронів:
а) 17;
б) 19;
в) 39.
У Цинку енергетичних рівнів:
а) 3;
б) 4;
в) 2.
В Алюмінію неспарених електронів:
а) один;
б) два;
в) жодного.
Яка загальна формула гідрату вищого оксиду елемента №31?
а) ROH;
б) R(0H)3;
в) R(0H)2.
Команда «Елементики».
У яких елементів 20 нейтронів?
а) Аргентуму,
б) Калію;
в) Скандію.
Яку загальну форму має вищий оксид елемента з протонним числом 16?
а) R2O5;
б) R2O;
в) RO3.
На зовнішньому енергетичному рівні має п'ять електронів елемент з протонним числом:
а) 15;
б) 23;
в) 17.
Розподіл електронів 2, 8, 4 характерний для елемента:
a) Si;
б) С;
в) АІ.
Будову зовнішнього рівня 5s має елемент з протонним числом:
а) 7;
б) 38;
в) 12.
Яка кількість електронів в Оксигену?
а) 16;
6) 8;
в) 6.
Скільки енергетичних рівнів у Магнію?
а) 1;
б) 2;
в) 3.
В елемента з протонним числом 9 неспарених електронів:
а) 1;
б) 2;
в) жодного.
Загальна формула леткої водневої сполуки Фосфору:
а) H2R;
б) RH3;
в) RH4.
До IV періоду належить елемент:
а) Карбон;
б) Скандій;
в) Стронцій.
г) Германій.
III. Конкурс «Вгадай елемент». Учитель розповідає про елементи, а учні піднімають таблички з їх символами.
Ці елементи належать до великих періодів, розміщені в групі з найбільш електронегативними елементами періоду, але серед елементів групи виявляють найслабші неметалічні властивості або взагалі є металами. (Технецій, Реній – метали, Астат – найслабший неметал VII групи)
Один із цих елементів є четвертим в особливій групі елементів, а наступний підтверджує, що ця група вже закінчилася. (Прометій і Гафній)
А от наступні елементи такі: перші є s-електронами із сімома енергетичними рівнями, а наступному бракує одного електрона для завершення р-підрівня. (Францій, Радій, Полоній)
А це запитання для всіх команд: 3 іменами яких учених пов'язані назви останніх трьох елементів?
Це вчені – П'єр та Марія Кюрі. Саме вони, переробивши тонну уранової руди, одержали 1 г чистого радію і виділили з продуктів радіоактивного розпаду Францій та Полоній.
Такі назви ці елементи отримали не випадково. Вони названі на честь Польщі та Франції – батьківщини вчених.
Під час аварії на Чорнобильській АЕС серед радіоактивних викидів був і Стронцій. На який елемент, що входить до складу людського організму, він схожий? Передбачте його дію в організмі людини. Стронцій схожий на Кальцій, з якого утворені наші кістки. Однак він є більш активним металом, здатним заміщати кальцій у складі кісток і таким чином накопичуватися в організмі. Від такої заміни кістки стають крихкими, а головне – з'являється джерело внутрішнього радіоактивного випромінювання.
IV. Конкурс «Мозкова атака». Кожна команда повинна назвати якомога більше способів застосування періодичного закону.
«...Періодичному законові майбутнє не загрожує руйнуванням, а тільки надбудову й розвиток передбачає» (Д. Менделєєв).
Ось перед нами дім стоїть, сім поверхів у ньому.
Фундамент дому закладав
Дмитро Іванович Менделєєв – нам хімік всім відомий.
Та надбання науки нам примножувати годиться,
І кожен новий елемент тут може оселиться.
V. Підбиття підсумків змагання…

2.3 Використання інтерактивних методів на уроках хімії у 9 класі
інтерактивний метод урок хімія
Частина уроку «Узагальнення знань з теми «Електролітична дисоціація. Реакції йонного обміну між розчинами електролітів» проводиться із застосуванням технології інтерактивних методів.
1. Зупинка «Діалогічна»
Завдання
Повторити терміни, працюючи в парі «вчитель – учень». Група, яка швидше закінчить діалог, отримує додатковий бал.
2. Зупинка «Мозковий штурм»
Завдання 1
а) Підготувати одне запитання до іншої групи й поставити його (запитання і відповідь оцінюються одним балом);
б) Представники груп працюють біля дошки, а група – на місці.
Завдання 2
Користуючись таблицею « Розчинність кислот, основ і солей у воді», визначте, у результаті взаємодії яких розчинів реакції обміну відбувається до кінця. Чому? Складіть рівняння в молекулярній, повній та скороченій йонній формах.
3. Зупинка «Третій зайвий» (2 бали)
Завдання
З кожних трьох йонів викресліть той, що не взаємодіє з двома іншими з утворенням осаду, газу чи води. Між двома іншими, що залишилися, складіть йонні рівняння (скорочені й повні) та на їх основі – молекулярні.

К+, А13+, ОН-.

4. Зупинка «Експериментальна» (3 бали)
Завдання
У пробірках під номерами 1, 2, 3, 4 знаходяться розчини H2SO4, КОН, Ba(NO3)2, NaаCO3.
а) Як поетапно визначити ці розчини? Запропонуйте свій план і реалізуйте його з допомогою реактивів, що є в лотках, дотримуючись правил техніки безпеки.
б) У результаті взаємодії яких попарно взятих речовин задовольняються три умови протікання реакцій йонного обміну до кінця? А саме – утворення осаду.
5. Зупинка «Роздумів»
Завдання. З курсу біології відомо, що до складу шлункового соку входить хлоридна кислота. Для зниження кислотності в шлунку застосовують питну соду NaHCO3. Чому питна сода знижує кислотність шлункового соку?

ВИСНОВКИ

Інтерактивні методи навчання забезпечують достатні і усвідомленні знання з хімії, розвивають мовлення, культуру діалогічного спілкування, активізують пізнавальну діяльність усіх учнів, викликають почуття впевненості в собі.
Усі форми роботи, які використовуються під час уроків, та раціональне їх застосування допомагають підвищити ефектність уроку, а отже розв’язати основну проблему – зацікавити школярів предметом, сформувати активну життєву позицію, розвивати творчі здібності, створювати ситуації, які сприяють вдосконаленню їх особистостей.
Впровадження різноманітних форм навчання спонукає самого вчителя до активізації його творчих здібностей, подолання формалізму у роботі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабанский Ю.К Выбор методов обучения в школе. М., 2000.
2. Буринська Н. Про концепціальні підходи до реформування хімічної освіти // Біологія і хімія в школі. – 2000. – №5.
3. Василега М.Д. Цікава хімія. – К: Радянська школа, 1989.
4. Гранкіна Т. М. Хімія. 8 клас: Плани-конспекти уроків / Т.М. Гранкіна, О.В. Григорович. – Харків: Веста: Ранок, 2003. – 272 с.
5. Державна національна програма «Освіта України XXI століття». – К. : Райдуга, 1994.
6. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2003. – №24. – С.3-15.
7. Пехота О.М. Освітні технології: Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2001.
8. Підласий І.П., Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навчальний посібник. – К.: Україна, 1998. – 343 с.
9. Підмазін С.І. Особистісно орієнтоване навчання // Шкільні інновації. – 2004. – №1. – С.19.
10. Пометун О.Інтерактивні методики та система навчання. – К.: Шкільний світ, 2007.
11. Скашкин М.М. Методология и методика педагогических исследований. – М.: Педагогика, 1986. – 152 с.
12. Усі уроки хімії. 7 клас / І.Ю. Старовойтова, О.В. Люсай. – X.: Вид. група «Основа», 2007. – 144 с.
Размещено на Allbest.ru

Фізкультхвилинки на уроках хімії

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКИ
на уроках хімії

1. Вчитель                                                        2. Учні

Трава низенька-низенька.                                Роблять присідання.
Дерева високі-високі.                                       Піднімають руки вгору.
Вітер дерева колише-гойдає.                           Обертаються.
То направо, то наліво нахиляє.                        Нахиляються вправо, вліво.
То вгору, то назад.                                            Потягуються вгору, назад.
То вниз нагинає.                                               Нахиляється вперед.
Птахи летять-відлітають.                                 Махають руками-«крильми».
А учні тихенько за парти сідають.                  Сідають за парти.
2.
Я намалюю зайчика для вас – раз.                   Роблять колові рухи руками над     головою.
Це у нього, бачите, голова – два.                     Руки кладуть на голову.
Це у нього вуха догори – три.                          Піднімають руки вгору до вух.
Це стирчить у нього хвостик сірий – чотири. Повертають тулуб праворуч, ліворуч.
Це очиці весело говорять – п’ять.                    Прикладають руки до очей.
Ротик, зубки – хай моркву їсть –шість.           Імітують жування моркви зайцем.
Шубка тепла хутряна на нім – сім.                  Плещуть в долоні.
Ніжки довгі, щоб гасав він лісом – вісім.       Підскакують  на місці.
Ще навколо посаджу дерев я – дев’ять.          Садять дерева, притоптують ямки.
І хай сонце сяє з піднебесся – десять.             Піднімаються на носках, руки вгору.

3
Всі піднесли руки – раз!
На носках стоїть весь клас,
Два присіли, руки вниз,
На сусіда подивись.
Раз! – і вгору,
Два! – і вниз,
На сусіда подивись.
Будем дружно ми вставати,
Щоб ногам роботу дати.
Раз – присіли, два – піднялись.
Хай мужніє ваше тіло.
Хто старався присідати,
Може вже відпочивати.

4.”Веселі каченята”
 1-2  -  всі пірнають,
 3-4  -  виринають,
 5-6  -  на воді міцніють крила молоді,
 7-8  -  що є сили всі  до  берега  попливли,
9-10 – всі зігнулись,  обтрусились, потягнулись.
І пішли попід горою.
Снідать травкою смачною.

2.”Вітерець”.
Віє вітер нам в лице  ( „ганяють”  вітер руками в лице).
Нахиляє деревце ( нахили тулуба вліво - вправо).
Вітерець все тихший,
Деревце росте все вище ( руки вгору, діти тягнуться на носках).
3. Усі піднесли руки  -  раз,
    На носках стоїть весь клас.
   Два -  присіли, руки вниз.
    На сусіда подивись.
    Раз!  -  і вгору.
    Два!  -  і вниз.
    На сусіда  не дивись.
    Будем дружно ми вставати,
    Щоб ногам роботу дати.
    Раз  -  присіли, два  -  піднялись,
    Хай мужніє  наше тіло.
    Хто старався присідати,
    Може вже відпочивати.
4.Раз  -  підняти руки вгору,
Два  -  схилитися додолу,
Не згинайте, діти,  ніг,
Як торкаєтесь підлоги.
Три, чотири    -  прямо стати,
Будем знову починати.
5.Нахилися вперед,
  Нахилися назад,
  І направо, і наліво,
  Щоб нічого не боліло.
  Раз, два,  три, чотири  -  набираємося сили;
  Нахилились, повернулись,
  До товариша всміхнулись.


ЗРАЗКИ РУХОВИХ ФІЗКУЛЬТХВИЛИНОК  ІЗ ЛІЧБОЮ
Комплекс  1 (в.п.  -  вихідне положення)
   Вправа 1.
 В.П.  -  руки на поясі.
1  -  нахил голови вперед,
2  -  в.п.,
3  -  нахил голови  вправо,
4  -  в.п.,
5  -  нахил голови  вліво,
6  -  в.п.,
7  -  нахил голови назад
8  -  в.п. ( повторити 4-6 разів).
   Вправа 2.
В.п.  -  руки на поясі.
1 – руки до плечей,
2 – піднятись на  носки,  руки вгору,
3 – опуститись на всю ступню, руки до плечей,
4 – в.п.
  Вправа 3.
В.п. – стати прямо.
1. – присіли, руки вперед,
2 -   в.п. ( повторити 4-6 разів).
Вправа4. „ Літають сніжинки”.
В.п.  –руки вперед  - угору,
1-4  -  повільне опускання рук униз із круговими  обертами в суглобах.

КОМПЛЕКС 2.
 Вправа 1.  „Карлики та велетні”.
В.п.  -  стати прямо.
1-2  -  присісти;
3-4  -  встати,  піднятися на носки, руки вгору ( повторити 4-6 разів).
 Вправа 2.
В.п.  -  руки на поясі.
1  -  руки вперед,
2-  -  руки вгору.,
3.  -  руки в сторони,
4.  -  в.п. (повторити 4-6 разів).
Вправа 3. „Годинник”.
В.п.  -  руки на поясі.
Робити нахили тулуба вліво-вправо, уперед-назад, промовляючи: „Тік-так, мов годинники отак, цілий день ось так”.
Вправа 4.
В.п.  -  стати прямо.
1-2  -  підняти ліву ногу, зігнуту в коліні, і  плеснути під нею в долоні,
3-4  -  теж  з правою ногою.

КОМПЛЕКС 3.
Вправа 1.
В.п.  -  стати прямо.
1 -  плеснути в долоні перед собою,
2 -  за спиною,
3 -  над головою,
4 -  в.п. ( повторити 6-8 разів).
Вправа 2. „Вітер ялинки гойдає”.
В.п. -  ноги нарізно, руки в сторони.
1-2  -  нахил вправо,
3-4  -  нахил вліво ( повторити  6-8 разів).
Вправа 3.
В.п. -  стати прямо.
1 – присісти, руки вперед,
2  -  в.п.,
3 – присісти, руки в сторони,
4 – в.п. ( повторити 6- 8 разів).


КОМПЛЕКС 4.
Вправа 1.
В.п. -  стати прямо.
1  -  руки за голову,
2  -  руки за голову, піднятися на носках,
3  -  руки за голову, опуститися на всю ступню,
4  - в.п. ( повторити 6-8 разів).
Вправа 2.
В.п.  -  руки перед грудьми.
1-2 – два ривки зігнутими руками,
3-4  -  те саме, прямими ( повторити 6-8 разів).
Вправа 3.
В.п. –руки до плечей.
1  -  нахили вправо, руки  вгору,
2  -  в.п.,
3-4 -  те саме вліво ( повторити 6-8 разів).
Вправа 4.
В.п. -  руки на поясі.
1-2 – напівприсісти,
3-4 – в.п.,
5-6 – присісти,
7-8 – в.п. ( повторити 4-6 разів).


 РУХЛИВІ ІГРИ НА ПЕРЕРВАХ

Рухливі ігри  -  це суттєва вікова потреба школярів і водночас засіб навчально-оздоровчої роботи, який виконує пізнавально-виховну функцію.
„У грі немає людей серйозніших,  ніж малі діти. Граючись, вони не лише сміються, а й глибоко переживають, іноді страждають” (В.О.Сухомлинський).
У грі розвиваються дружелюбність, здатність до взаємодопомоги, взаємо підтримки, організаторські здібності, самостійність. А найголовніше – учні в русі  відпочивають від розумового напруження та вдосконалюють свою спритність. На перерві учитель проводить із дітьми різні ігри. Наприклад: „Кіт і миші”, „Море хвилюється”, „Подоляночка”, „Совонька”, „Космонавти”, „Шишки,  жолудь, горіхи”, „Захист фортеці” „Рибалка і рибка”, „Вовк і гуси”,  „Третій зайвий”, „Струмочок”, „Фігура”, „Будь уважним”, „Трамвай”, „Квач”, „Відгадай чий голос”.
Інші фізпаузи пов’язані  з життєвим  досвідом учнів та їх спостережливістю і кмітливістю, - це своєрідні ігри.
ГРА „ВЕДМІДЬ”
Учитель пропонує дітям уявити, як ходить
ведмідь, переступаючи  з ноги на ногу;  як бігає:  швидко пересувається прямо вперед ( школярам дозволяється пробігти від парти до дошки); як він бурчить.
ГРА „ПІАНІНО”
Учні ставлять всі пальці на парту і за командою учителя «на раз і два» імітують гру на піаніно.
Гра  „КОМАРИКИ”

Школярі виходять із-за парт, спочатку звуками імітують дзижчання комара, потім рухами його політ навколо голови, рук, ніг, ловлять його, плескаючи  в долоні.
ГРА  „ГОЙДАЛКИ”
Учні стають прямо, ноги нарізно,  руки на поясі.
Гойдаються, піднімаючись на носках і опускаючись на п’яти , на рахунок учителя.
ГРА  „ЗАЙЧИК”
Учні присідають  біля своїх парт. На слова вчителя «Сірий зайчик сів і жде, спритно вушками пряде», вихованці приклавши  до вух долоні, то розгинають, то згинають їх.  Потім учитель пропонує дітям-„зайчикам” погріти ніжки:
Зимно зайчику стояти,
 Треба трішки пострибати.
 Скік-скік, скік-скік, скік-скік,
Треба трішки пострибати,
Щоб ногам роботу дати,
Пострибавши, відпочити.
(„Зайчики” сідають за парти )
Ці ігри-імітування можна проводити окремо від
фізпаузи або приєднати їх до комплексів рухових фізпауз.
Для зняття втоми і відновлення сили  та робочого настрою практикується також виконання таких вправ: учитель або окремі учні повільно декламують вірші  ( наприклад, поезію П.Тичини  „А я у гай ходила”).

РУХЛИВІ ІГРИ ТА ЕСТАФЕТИ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Фізкульт-ура.
Учні розташовуються на одному кінці майданчика, за лінією старту. На протилежному, за 15-20 м, позначають фініш. Учні говорять, співають куплет з дитячої пісні.
Треба спортом займатися.
Спорт, діти, нам потрібний.
Ми зі спортом міцно дружимо.
Спорт- доровя!
Спорт- гра!
Фізкуль-ура!
Фізкульт-ура!
Після цих слів учні розбігаються і швидко біжать до фінішу. Перемагають ті, хто в числі перших перетнув лінію фінішу. Гра повторюється.
Варіанти гри: з гри вибуває тільки учень, який фінішував останній, за другим разом — теж останній. Так визначають переможців гри.

Хлібчик (українська народна гра)
Спереду стає хтось один. А за ним — усі парами. Перша каже:
- Печу, печу хлібчик!
- А випечеш? — озивається остання пара.
- Випечу.
- А втечеш?
- Побачу.
І зразу ж біжить, а задня пара його ловить. Хто спіймає, з тим стане в парі спереду. А хто залишиться без пари, «пектиме хлібчик».

Хто де живе
Усі гравці діляться на дві команди і стають в колону по одному або в одну шеренгу. Кожну команду вчитель розраховує по порядку (№1, №2 і т.д.). Між двома командами, на рівній відстані від команд, розміщені три кола (гімнастичні обручі), які символізують «Ліс», «Повітря» і «Воду». Вчитель називає тварину, птаха або рибу і номер. Наприклад, вчитель голосно говорить: «Вовк, № 5!» З кожної команди гравці, які мають даний номер, біжать до свого кола, де вони «живуть» (в даному випадку до «Лісу»).
Той гравець, що швидше прибіжить, виграє або цій команді нараховується одне очко.
Варіанти гри:
а) гравці біжать, перестрибуючи стрічку, пролізають в гімнастичний обруч, метають малим м'ячем у ціль і т.п.;
б) гравці стрибають на одній нозі.
Хто далі кине
Учнів ділять на дві рівні команди. У кожного з гравців — мішечок з піском. Креслять лінію метання, а від неї через кожен метр роблять 10-15 позначок. За сигналом вчителя на лінію метання виходять гравці однієї команди і виконують кидки. Підраховують, скільки мішечків упало за дані позначки. Очки команди сумують. Перемагає команда, гравці якої набрали найбільшу суму очок.
Цурки (українська народна гра)
На кілочок, забитий у землю, ставлять паличку, один кінець якої на землі, другий на кілочку. Це — цурка. Другою палицею вдаряють по тому кінці, який на кілочку. Цурка летить. Той, у кого вона злетить подалі, — переможець.
Чий віночок кращий (українська народна гра)
Учні поділені на дві рівні групи. Кожна з них утворює коло. На слова або пісню вчителя:
— Візьмемось за руки,
Підемо на луки,
Там сплетем віночок,
Станемо в таночок.
Учні беруться за руки і йдуть по колу вліво. На останні слова зупиняються, піднімають руки. Вчитель в цей час продовжує:
— Чий найкращий вінок.
Той і піде у танок.
Після цих слів учні швидко опускають руки на плечі своїм сусідам. Вчитель зазначає, у якому колі учні швидко поклали руки на плечі і додержуються форми кола. Ці діти танцюють під будь-яку мелодію, а решта плеще їм у долоні. Гра повторюється.
Човник
Учасників ділять на дві команди, які стають по обидва боки від середньої лінії. Команди вибирають капітанів, які по черзі відправляють до неї своїх гравців. Домовляються, що гравці однієї команди стрибатимуть від середньої лінії (на двох ногах) у бік супротивника. Після стрибка першого номера відмічають місце приземлення. Гравець повертається до своєї команди, а з місця його приземлення до середньої лінії стрибає гравець з команди суперників. Якщо останньому гравцеві вдається перестрибнути через середню лінію, його команда перемагає, якщо ні, то програє.
Варіанти гри: стрибають подвійні, потрійні стрибки з ноги на ногу.
Швидко по місцях
Усі гравці шикуються в одну шеренгу (між гравцями стандартний інтервал). Шеренга хлопчиків — із правого флангу, шеренга дівчат — з лівого. Між хлопчиками і дівчатками інтервал 1-3 м.
За командою вчителя «Побігли!» всі учні розбігаються в різні сторони. По іншій команді вчителя: «Швидко по місцях» всі учні повинні вишикуватись на свої вихідні положення зі стандартним інтервалом. Виграє команда, яка швидше вишикувалась. Варіанти гри:
а) шикування можуть бути у колону по одному, у дві шеренги і т.д.;
б) перед шикуванням гравці повинні (за завданням вчителя) виконувати якусь рухову дію (стрибати, пролізати .).
Ящірка, або „влуч в останнього”
Креслять крейдою коло. Одна команда учнів усередині кола, кожний учасник якої тримається за пояс сусіда спереду (колона по одному). Друга команда з одним волейбольним м'ячем розташовується за колом. Завдання другої команди — кинути м'яч так, щоб влучити в останнього. М'яч можна передавати і виконувати кидки в останнього гравця. Уся колона намагається захистити останнього.
Перемагає команда, яка протримається більше часу або яка влучила у 2-3 останніх гравців в колоні.